Прп. Паисий Величковский и последний Кошевой атаман Запо­рожской Сечи П. Калнышевский: малоизвестные письма

Autor

  • Сергей Шумило директор Международного института афонского наследия в Украине

DOI:

https://doi.org/10.15633/ochc.1858

Słowa kluczowe:

Паисий Величковский, Питер Калнышевский, Священный Синод Украинской Православной Церкви

Abstrakt

В статье на основе архивных материалов украинских архивов посвящена малоизвестной соответствия между Паисий Величковский и Петр Калнышевский. Исследование особенно важно в свете решением Священного Синода Украинской Православной Церкви канонизировать Петра Калнышевского.

Bibliografia

Государственный архив Черниговской области, ф. 679, оп. 1, д. 1147.

Центральный государственный архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины), ф. 229, оп. 1, д. 166.

Центральный государственный архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины), ф. 229, оп. 1, д. 304.

Архів Коша Нової Запорозької Січі: Опис справ 1713–1776 рр. Упорядники: Л. З. Гісцова, Л. Я. Демченко, Київ 1994.

«Буковинський журнал» 2002 № 3–4, c. 152–171.

Гуржій О. І., Чухліб Т. В., Історія козацтва. Держава­‑військо­‑битви, Київ 2012.

Две поездки в Запорожскую Сечь Яценка­‑Зеленского, монаха Полтавского монастыря, в 1750–1751 г., публ. Д. И. Эварницкого, Екатеринослав 1915.

Долотко В., Устав Манявського скиту Животворчого Хреста. Розвиток Уставу і його вплив на інші монастирі, Івано­‑Франківськ 2005.

Инок Парфений (Агеев), Сказание о странствии и путешествии по России, Молдавии, Турции и Святой Земле, т. 1, Москва 2008.

«Киевская Старина» 1894 т. 45, c. 345–350.

Лиман І., Церковний устрій Запорозьких Вольностей (1734–1775), Запоріжжя 1998.

Макаревский Ф., Материалы для историко­‑статистического описания Екате­ри­но­славской епархии: церкви и приходы прошедшего XVIII столетия, Екате­ринослав 1880.

Нямецкий монастырь сегодня. Интервью с настоятелем Нямецкого монастыря архимандритом Бенедиктом (Саучук), Православие.Ru. Сетевой ресурс. URL: http://www.pravoslavie.ru/guest/4772.htm (дата обращения: 28.11.2007).

Платон схимонах, Житие блаженнейшего отца нашего старца Паисия, собранное от многих писателей, Нямецкий монастырь 1836.

Преподобный Паисий Величковский, Автобиография. Житие, Москва 2006.

Преподобный Паисий Величковский, Житие и избранные творения, Серпухов 2014.

Скальковский А., История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского, Одесса 1841.

Скальковский А. А., История Новой Сечи или последнего коша Запорожского, 3 изд., т. 1, Одесса 1885.

Cuviosul Paisie de la Neamţ (Velicikovski), Autobiografia şi Vieţile unui stareţ, urmate de Aşezăminte şi alte texte, ediţia a II­‑a, Sibiu 2002.

Tachiaos A.-E. N., The Revival of Byzantine mysticism among Slavs and Romanians in the XVIIIth century. Texts relating to the life and activity of Paisy Velichkovsky (1722–1794), Thessaloniki 1986.

Українське козацтво: мала енциклопедія, Київ­‑Запоріжжя 2006.

Четвериков С., прот., Молдавский старец Паисий Величковский. Его жизнь, учение и влияние на православное монашество, Минск 2006.

Шумило С. В., Влияние Святой Горы Афон на духовную, культурную и политическую жизнь Украины XVII в., [в:] Афон и славянский мир. Сборник 1. Материалы международной научной конференции, посвященной 1000-летию присутствия русских на Святой Горе. Белград, 16–18 мая 2013 г., Афон 2014, c. 113–130.

Шумило С. В., «Духовное Запорожье» на Афоне. Малоизвестный казачий скит «Чер­ный Выр» на Святой Горе, Київ 2015.

Шумило С. В., Православна духовність та релігійні традиції Запорозького козацтва, [в:] Православ’я в Україні. Збірник матеріалів наукової конференції, ч. 2, Київ 2013.

Шумило С. В., Преподобный Паисий Величковский и Запорожская Сечь. Малоизвестные письма прп. Паисия Величковского к Кошевому атаману Войска Запорожского Петру Калнышевскому: к истории взаимоотношений, Киев–Серпухов 2015.

Яворницький Д., Історія Запорізьких козаків, т. 1, Львів 1990.

Viaţa cuviosului Paisie de la Neamţ, Iaşi 1997.

Pobrania

Opublikowane

2015-12-01

Numer

Tom 7 (2015)

Dział

Artykuły

Licencja

Twórca oświadcza, że przysługują mu prawa autorskie do utworu i że nie są ograniczone w zakresie objętym niniejszym oświadczeniem oraz że utwór jest dziełem oryginalnym i nie narusza praw autorskich innych osób.

Twórca zezwala Uniwersytetowi Papieskiemu Jana Pawła II w Krakowie na nieodpłatne, niewyłączne i nieograniczone w czasie korzystanie z utworu, to jest:

  • utrwalanie i zwielokrotnianie: wytwarzanie egzemplarzy utworu techniką drukarską, reprograficzną, zapisu magnetycznego oraz techniką cyfrową;
  • obrotu oryginałem albo egzemplarzami, na których utwór utrwalono (wprowadzanie do obrotu, użyczenie lub najem oryginału albo egzemplarzy, publiczne wystawienie, wyświetlenie, a także publiczne udostępnianie utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym);
  • włączenie utworu w skład utworu zbiorowego;
  • udzielanie przez Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie sublicencji Creative Commons Uznanie autorstwa-Użycie niekomercyjne-Bez utworów zależnych 3.0 Polska

Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie udostępnia utwór na Platformie Czasopism należącej do uczelni, na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa-Użycie niekomercyjne-Bez utworów zależnych 3.0 Polska. Tym samym uprawnia wszystkich zainteresowanych do korzystania z utworu pod następującymi warunkami:

  • zostanie podany autor i tytuł utworu,
  • zostanie podane miejsce publikacji (tytuł czasopisma i adres internetowy do oryginalnie opublikowanego utworu),
  • utwór będzie dystrybuowany w sposób niekomercyjny,
  • nie będą tworzone utwory zależne.