Mazepa, Skoropadski, Połubotok. Proces likwidacji autonomii ukraińskiej za panowania Piotra I
DOI:
https://doi.org/10.15633/tes.06402Słowa kluczowe:
Iwan Mazepa, Iwan Skoropadski, Pawło Połubotok, Piotr I, Imperium Rosyjskie, Ukraina Lewobrzeżna, Kolegium MałorosyjskieAbstrakt
The article is devoted to the gradual liquidation of the autonomous rights of left-bank Ukraine during the reign of Tsar Peter I (1682–1725). This process began in 1708 when during the ongoing Russo-Swedish War 1700–1721, Zaporizhia hetman Ivan Mazepa “betrayed” the tsar and turned it over to King Charles XII. This action was dictated by the desire of Mazepa’s supporters to shed Russian dependence and an attempt to create an independent (independent) Ukrainian state backed by Sweden and the Republic of Poland. Piotr I agreed to appoint successive hetmans – Ivan Skoropadski and Paweł Połubotka, but over the years he gradually limited their power. In 1722, the hetman’s office was liquidated, and control over the Ukrainian lands, for a short time until 1727, was taken over by the Malorossiya College – the Russian central office. According to Peter I, in the Russian Empire established in 1721, there was no room for any autonomous forms of power that could result in gaining independence. This reform lasted only two years, but it became a determinant for his successors as to how Ukrainian lands should be controlled and finallyabsorbed into Russia.
Bibliografia
Biblioteka Książąt Czartoryskich w Krakowie, sygn. 1684, IV.
Biblioteka Książąt Czartoryskich w Krakowie, sygn. 1687, IV.
Российский государственный архив древних актов, ф. 248. Сенат и его учреждения, оп. 12, кн. 642.
Traktaty między mocarstwami europeyskiemi od roku 1648 zaszłe podług lat porządku, z przyłączoną potrzebney Historyi wiadomością opisane, t. II, Warszawa 1773.
Бумаги Императрицы Екатерины II, храниящихся в Государственном архиве Министерства иностранных дел, „Сборник Русского исторического общества” 1871, 7.
Бумаги кабинета министров имрератрицы Анны Иоанновны 1731–1740 гг., ч. III: 1734 г., А.Н. Филиппова (ред.), „Сборник Русского исторического общества” 1900, 108.
Вiйськовi кампанiï доби гетьмана Iвана Мазепи в документах, т. II, С. Павленко (упор.), Киïв 2009.
Двенадцать пунктов Вельяминова, А. Ефименко (сост.), „Киевская Старина” 1888, 23, № 10, с. 162–182.
Дiлова документацiя Гетьманщини XVIII ст., О.М. Мироненко, К.А. Вислобоков, Л.А. Дубровiна, I.Б. Усенко, В.В. Цвєтков, Ю.С. Шемшученко (ред.), Киïв 1993.
Источники Малороссийской истории, собранные Д.Н. Бантышем-Каменским и изданные О. Бодянским, ч. II: 1691–1722 г., „Чтения в Обществе истории и древностей Российских” 1859, 1, отд. II, с. 1–340.
Памятники русского права, вып. VIII, К.А. Софроненко (ред.), Москва 1961.
Письма и бумаги императора Петра Великого, т. IX–X, Б.Б. Кафенгауз (ред.), Москва 1952–1956.
Полное собрание законов Российской Империи, т. IV–VII, Санкт-Петербург 1830.
Походная канцелярия вице-канцлеря Петра Павловича Шафирова: Новые источники по истории России эпохи Петра Великого, ч. I–II, Т.А. Базарова, Ю.Б. Фомина 9 изд. подгот., Т.А. Базаровой (сост., вступ. ст., коммент.), Санкт-Петербург 2011.
„Сборник Русского исторического общества” 1873, 11 [Эпоха Петра I. Разные письма].
Серов Д.О., Администрация Петра I, Москва 2008, приложения.
Унiверсали Павла Полуботка (1722–1723), В. Ринсевич (упоряд.), П. Сохань (ред.), Киïв 2008.
Фельдмаршал Румянцев. Документы, письма, воспрминания, А.П. Капитанов (сост.), Москва 2001.
Черниговская летопись по новому списку, А.М. Лазаревский (предисловие), „Киевская Старина” 1890, 29, № 6, s. 97–104.
Яковлiв А., Украïнсько-московськi договори в XVII–XVIII вiках, „Працi українського наукового iнституту”, т. XIX, серiя правнича, кн. 3, Варшава 1934.
Głębocki H., Hetmana Filipa Orlika plan sojuszu polsko-kozackiego z 1720 roku, „Arcana” 1999, 26, z. 2, s. 52–60.
Hetmani zaporoscy w służbie króla i Rzeczypospolitej, P. Kroll, M. Nagielski, M. Wagner (red.), Zabrze 2010.
Jakowenko N., Historia Ukrainy do 1795 roku, tłum. A. Babiak-Owad, K. Kotyńska, Warszawa 2011.
Krokosz P., Armia Piotra I gwarantem mocarstwowej pozycji Rosji w Europie, „Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej” 2020, 55, z. 1, s. 9–49.
Krokosz P., Bałtycka polityka Rosji Piotra I [w:] Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. VI, W. Walczak, K. Łopatecki (red.), Białystok 2013, s. 279–314.
Krokosz P., Baturyn – idea hetmańskiej stolicy, „Krakowskie Pismo Kresowe” 2013, 5, s. 13–63.
Krokosz P., From the tsar’s resident to the Little Russian College. The process of the liquidation of the ukrainian authonomy under Peter the Great [w:] Crossroads from Rus’ to…, R. Dymczyk, I. Krywoszeja, N. Morawiec (ed.), Częstochowa–Humań–Poznań 2015, s. 69–82.
Krokosz P., Gdzie przyjąć wroga – w twierdzy czy w polu? Strategia i taktyka armii rosyjskiej w latach 1707–1709 [w:] Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, t. III, M. Trąbski (red.), Częstochowa 2020, s. 49–85.
Krokosz P., Iwan Mazepa i Piotr I. Wojna na uniwersały (październik–grudzień 1708 r.), „Nowa Ukraina. Zeszyty Historyczno-Politologiczne” 2009, 1–2, s. 7–29.
Krokosz P., Iwan Skoropadski – narzucony hetman zaporoski [w:] Rozdroża. Polsko-ukraiński dyskurs humanistyczny, R. Dymczyk, I. Krywoszeja, N. Morawiec (red.), Częstochowa–Humań–Poznań 2013, s. 101–122.
Krokosz P., Koniec wojny – początek imperium. Rosyjsko-szwedzki traktat pokojowy 1721 roku [w:] Najjaśniejsza Rzeczypospolita. Studia ofiarowane Profesorowi Andrzejowi Stroynowskiemu, M. Durbas (red.), Częstochowa 2019, s. 509–526.
Krokosz P., Morze Czarne w strategicznych planach Piotra I [w:] REGIONES EUXINUM SPECTANTES. Stosunki kulturowe, etniczne i religijne na przestrzeni dziejów, Ł. Głędek, T. Krzyżowski, M. Michalski (red.), Kraków 2012, s. 289–305.
Krokosz P., Rosyjskie „nie” dla „praw i wolności” narodu ukraińskiego w XVIII w. (1), „Nowa Ukraina. Zeszyty Historyczno-Politologiczne” 2013, 13, s. 5–18.
Krokosz P., Sunt mihi quae valeant in talea pondera. Opanowanie wschodnich nadbałtyckich prowincji szwedzkich przez armię rosyjską w 1710 r. [w:] Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. VII, W. Walczak, K. Łopatecki (red.), Białystok 2017, s. 217–275.
Krokosz P., „Zdobyte bez przelania krwi kwietnia 9, 1783 roku”. Imperialna polityka Rosji wobec Chanatu Krymskiego w XVI–XVIII w. [w:] Крим вiд античностi до сьогодення: Iсторичнi студiï, В. Смолiй (ред.), Киïв 2014, s. 302–322.
Krokosz P., Рост мощи России в центральной и восточной Европе на стыке XVII и XVIII веков / Wzrost potęgi Rosji w Europie Środkowo-Wschodniej na przełomie XVII i XVIII w. [w:] Россия и Польша: память империй / империи памяти, Д.Л. Спивак (ред.), СПб. 2013, s. 108–137 (электронное издание), https://eidos-books.ru/files/books/pol_cong.pdf [dostęp: 15.05.2021].
Nowak A., Od imperium do imperium. Spojrzenie na historię Europy Wschodniej, Kraków 2004.
Perdenia J., Stanowisko Rosji wobec prawobrzeżnej Ukrainy w pierwszych latach wojny północnej, „Rocznik Naukowo-Dydaktyczny WSP w Krakowie”, t. III: Prace Historyczne, z. 26, s. 137–148.
Serczyk W.A., Historia Ukrainy, Wrocław 2009.
Serczyk W.A., Połtawa 1709, Warszawa 1982.
Sundberg U., Bitwa pod Stäket 13 VIII 1719, Zabrze–Tarnowskie Góry 2012.
Wawrzeniuk P., In the Shadow of Charles XII: Some Perspectives on Swedish Historiography about Ivan Mazepa [w:] Iван Мазепа i мазепинцi: Iсторiя та культура Укрaïни oстанньоï третини XVII – початку XVIII ст. Наук. зб., Я. Дашкевич, О. Купчиньский, I. Скочилас, А. Фелонюк (ред.), Львiв 2011, s. 316–330.
Артамонов В.А., Русско-турецкая война 1710–1713, Москва 2019.
Бантыш-Каменский Д.Н., История Малой России, ч. III: От избрания Мазепы до уничтожения Гетманства, Москва 1842.
Бантыш-Каменский Д., Словарь достопамятных людей Русской земли, ч. I–IV, Москва 1836.
Безрук Т.В., Двенадцать пунктов бригадира С. Вельяминова – проект реформирования налоговой системы и управления Гетманщины в 1722–1727 годах, „Проблемы законности” 2014, 124, s. 59–66.
Бовгиря А., „Мазепа умер, но мазепинцы живи…”: реалiï Гетьманщини пiсля полтавськоï поразки [w:] Гетьман Iван Мазепа: постать, оточення, епоха. Зб. наук. праць, В.А. Смолiй (pед.), Киïв 2008, s. 122–124.
Бовгиря А., Слiдство над Павлом Полуботком 1723 року [w:] Украïна в Центрально-Схiднiй Європi (з найдавнiших часiв до кiнця XVIII ст.), В.А. Смолiй (ред.), вип. 8 (2008), s. 105–115.
Грушевський O., Глухiв i Лебедин (1708–1709), „Записки Наукового Товариства iм. Шевченка” 1909, 92, кн. VI, s. 21–65.
Гуржiй О., Гетьман Iван Скоропадський (2), „Украïнський Iсторичний Журнал” 1999, 1, s. 98–104.
Гуржiй О., Гетьман Iван Скоропадський (3), „Украïнський Iсторичний Журнал” 1999, 2, s. 141–153.
Гуржiй О., Iван Скоропадський, Киïв 2004.
Когут З., Вiдчитування Гетьманщини: державотворчi державошукання [w:] З. Когут, Корiння iдентичности. Студiï з ранньомодерноï та модерноï iсторiï Украïни, Киïв 2004.
Костомаров Н.И., Русская история в жизнеописанях ее главнейших деятелей, Москва 2004.
Кротов П.А., Создание линейного флота на Балтике при Петре I, „Вопросы Истории” 1988, 116, s. 313–331.
Круглова Т.А., Об отставке последнего малороссийского гетмана К.Г. Разумовского (1764 г.): новое прочтение источников, „Вестник Московского университета” 2010, серия 8: история, 1, s. 3–25.
Крупницький Б., Шведи i населення на Украïнi в 1708–1709 рр. (На пiдставi шведських джерел) [w:] Мазепа. Збiрник, т. II: Працi українського наукового iнституту, т. XLVI, серiя iсторична, кн. 5, Р. Смаль-Стоцький (ред.), Варшава 1938, s. 13–23.
Курукин И.В., Персидский поход Петра Великого. Низовой корпус на берегах Каспия (1722–1735), Москва 2010.
Лазарев Я.Л., „Глаза и руки ли государевы?” Рол резидентов при гетманском дворе в контексте российско-украинских отношений в 10-е гг. XVIII в., „Историческй вестник” 12.2013, 6 (153), s. 90–111.
Лазарев Я.Л., „К вашей ясневелможности охочий слуга” к вопросу о функционировании неформальных связей в российско-украинских отношениях в 20-е – первой половине 30-х гг. XVIII в. [w:] Правящие элиты и дворянство России во время и после петровских реформ (1682–1750), А.В. Доронин (ред.), Н.Н. Петрухинцев, А. Эррен (сост.), Москва 2013, s. 425–432.
Лотоцький А., Справа правосильности анатемування гетьмана Iвана Мазепи [w:] Мазепа. Збiрник, т. II: Працi українського наукового iнституту, т. XLVI, серiя iсторична, кн. 5, Р. Смаль-Стоцький (ред.), Варшава 1938, s. 57–68.
Макидонов А.В., Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века, Запорожье 2011.
Мельник Л.Г., Маєтностi та скарби Полуботкiв, „Украïнський Iсторичний Журнал” 2000, 5, s. 57–68.
Молчанов Н.Н., Дипломатия Петра Первого, Москва 1984.
Очерки истории СССР. Период феодализма. Россия в первой четверти XVIII в. Преобразования Петра I, Б.Б. Кафенгауза, Н.И. Павленко (ред.), Москва 1954.
Павленко Н.И., Александр Данилович Меншиков, Москва 1989.
Павленко С., Iван Мазепа як будiвничий украïнськоï культури, Киïв 2005.
Павленко С., Загибель Батурина 2 листопада 1708 р., Киïв 2008.
Павленко С., Оточення гетьмана Мазепи соратники та прибiчники, Киïв 2009.
Петерсон К., Реформы Петра I в сфере государственного управления и их шведские прототипы [w:] Полтава судьбы пленных и взаимодействие культур, Т.А. Тоштендаль-Салычевой, Л. Юнсон (ред.), Москва 2009, s. 257–271.
Петр Великий–реформатор России, Р.М. Байбурова, Н.С. Владимирская, Н.В. Рашкован, А.Б. Стрелигов (ред.), Москва 2001.
Петрухинцев Н.Н., Путь иноземца в военную элиту России (петровский генерал И.В. Вейсбах) [w:] Война и оружие. Новые исследования и материалы. Международная научно-практическая конференция 12–14 мая 2010 года, ч. II, Санкт-Петербург 2010, s. 210–228.
Полонська-Василенко Н., Iсторiя Украïни, т. 2: Вiд середини XVII столiття дo 1923 року, Киïв 1995.
Пришляк В., Данило Апостол: сподвижник чи вiдступник [w:] Iван Мазепа i мазепинцi: Iсторiя та культура Укрaïни oстанньоï третини XVII – початку XVIII ст. Наук. зб., Я. Дашкевич, О. Купчиньский, I. Скочилас, А. Фелонюк (ред.), Львiв 2011, s. 112–125.
Реєнт О.П., Коляда I.А., Усi гетьиани Украïни, Харкiв 2008.
(Рудюк) митрополит Дмитрiй, Iван Мазепа та украïнська Православна церква. Проблема т.зв. Мазепиноï анафеми [w:] Iван Мазепа i мазепинцi: Iсторiя та культура Укрaïни oстанньоï третини XVII – початку XVIII ст. Наук. зб., Я. Дашкевич, О. Купчиньский, I. Скочилас, А. Фелонюк (ред.), Львiв 2011, s. 149–166.
Савинкин А.Е., „Оградит Oтечество безопасностью…”: Заветное наследие, пример государственно-патриотического служения и новая (победительная) военная система Петра Великого [w:] Защита Отечества: Наука побеждать, заветы и уроки Петра Великого, Москва 2010, s. 303–528.
Сборник постановлений и распоряжений по цензуре с 1720 по 1862 год, Санкт-Петербург 1862.
Серов Д.О., Администрация Петра I, Москва 2008.
Серов Д.О., Прокуратура Петра I (1722–1725 гг.): Историко-правовой очерк, Новосибирск 2002.
Скальковский А., История Новой-Сечи или последнего Коша Запорожского, ч. II, Одесса 1846.
Слесаренко А., Парадинма 1708 года: измена монарху или право на самоопределение, „Wschodni Rocznik Humanistyczny” 2018, 2, s. 93–103.
Сокирко О.Г., Вiйська украïнських гетманiв у Полтавськiй битвi 27 червня 1709 р., „Украïнський Iсторичний Журнал” 2009, 2, s. 40–51.
Соловьев С.М., История России с древнейших времен, кн. VIII–IX, т. 16–18, Москва 2001.
Софроненко К.А., Малороссийский приказ Русского государства второй половины XVII и началa XVIII века, Москва 1960.
Струкевич О.К., Украïнська „нацiя до нацiоналiзму”: пошуки критерiïв iдентичностi в Украïнi-Гетьманщинi XVIII ст., „Украïнський Iсторичний Журнал” 1999, 6, s. 17–33.
Субтельний О., Мазепинцi. Украïнський сепаратизм на початку XVIII ст., Киïв 1994.
Сушинський Б., Козацькi вождi Украïни. Iсторiя Украïни в образах ïï вождiв та полководцiв XV–XIX столiть, Одеса 1998.
Таирова-Яковлева Т.Г., Проект издания описей Малороссийского приказа, „Studia Slavica et Balcanica Petropolitana” 2013, 1, s. 169–173.
Троицкий С.М., Хозяйство крупного сановника России в первой четверти XVIII в. (по архиву князя А.Д. Меншикова) [w:] Россия в период реформ Петра I, Н.И Павленко, Л.А. Никифоров, М.Я. Волков (ред.), Москва 1973, s. 215–248.
Цеселский Т., Речь Посполитая и балтийская экспансия Российской империи в XVIII в., „Studia Slavica et Balcanica Petropolitana” 2014, 1, s. 118–134.
Чухлiб Т.В., Мазепинська Украïна мiж Росiйською та Шведською коронами: дилета вибору протекцiï, „Украïнський Iсторичний Журнал” 2009, 2, s. 16–39.
Чухлiб Т., Секрети украïнского полiвасалiтету. Хмельницкький – Дорошенко – Мазепа, Киïв 2011.
Шкваров А., Петр I и казаки, Санкт-Петербург 2010.
Щербак В., Гетьманщина i Московiя пiсля Полтавськоï битви [w:] Iван Мазепа i мазепинцi: Iсторiя та культура Укрaïни oстанньоï третини XVII – початку XVIII ст. Наук. зб., Я. Дашкевич, О. Купчиньский, I. Скочилас, А. Фелонюк (ред.), Львiв 2011, s. 77–81.
Яковлева Т., Руïна Гетьманщини: Вiд Переяславськоï ради-2 до Андрусiвськогï угоди (1659–1667 рр.), Л. Бiлик (пер. з рос.), Киïв 2003.
Яковлiв А., Кiнець автономiï Украïни [w:] З-пiд булави – пiд корону: друга половина XVIII ст., О.К. Струкевич (упор. авт. передм.), В.А. Смолiй, О.I. Гружiй, Р.П. Iванченко, О.В. Мишанич (ред.), Киïв 2002, s. 265–274.
Pobrania
Opublikowane
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2021 Paweł Krokosz
Praca jest udostępniana na licencji Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 3.0 Unported License.
Twórca oświadcza, że przysługują mu prawa autorskie do utworu i że nie są ograniczone w zakresie objętym niniejszym oświadczeniem oraz że utwór jest dziełem oryginalnym i nie narusza praw autorskich innych osób.
Twórca zezwala Uniwersytetowi Papieskiemu Jana Pawła II w Krakowie na nieodpłatne, niewyłączne i nieograniczone w czasie korzystanie z utworu, to jest:
- utrwalanie i zwielokrotnianie: wytwarzanie egzemplarzy utworu techniką drukarską, reprograficzną, zapisu magnetycznego oraz techniką cyfrową;
- obrotu oryginałem albo egzemplarzami, na których utwór utrwalono (wprowadzanie do obrotu, użyczenie lub najem oryginału albo egzemplarzy, publiczne wystawienie, wyświetlenie, a także publiczne udostępnianie utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym);
- włączenie utworu w skład utworu zbiorowego;
- udzielanie przez Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie sublicencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe (CC BY 4.0)
Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie udostępnia utwór na Platformie Czasopism należącej do uczelni, na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe (CC BY 4.0). Tym samym uprawnia wszystkich zainteresowanych do korzystania z utworu pod następującymi warunkami:
- zostanie podany autor i tytuł utworu,
- zostanie podane miejsce publikacji (tytuł czasopisma i identyfikator DOI oryginalnie opublikowanego utworu).
