Krzyż, spisa i miedziany byk. Kozacy-Zaporożcy w podręcznikach do historii Cerkwi ruskiej/rosyjskiej (1805–1917)
DOI:
https://doi.org/10.15633/tes.07402Słowa kluczowe:
historia historiografii, Kozacy, uczeni mnisi, oberprokuratorzy Świątobliwego Synodu, podręczniki do historii Cerkwi ruskiej/rosyjskiejAbstrakt
The article presents an analysis of the history of the Zaporozhian Cossacks in selected textbooks on the history of the Ruthenian / Russian Church (1805–1917). Their authors – representing the Russian-Orthodox circles of oberprosecutors (Andrei Murawjow), “learned monks” (Platon Lewszyn, Filaret Gumilewski) and secular theological teachers (Piotr Znamieński, Aleksandr Dobrokłoński) – showed the history of Cossacks in various interpretive perspectives. They resulted from the source analysis, but more often – from the political and environmental affiliation of their authors.
Bibliografia
Доброклонский A.П., Руководство по истории Русской Церкви, Москва 2001.
Знаменский П.В., История руской церкви (учебное руководство); Paris–Москва 2000.
Mуравевъ А.Н., Исторія Россійской Церкви, Санктпетербург 1845. Платон (Левшин), Краткая церковная Россійская исторія сочиненная Mитрополитомъ Платономъ, т. 2, Москва 1823.
Филарет (apхиеп.), Сокращенная история русской церкви, Санкт-Петербург 1869.
Drozdek A., Feofan Prokopovich: from theology to politics, „Studia Gdańskie” 2010, vol. 27, s. 179–201.
Franz M., Stan badań nad dziejami wojskowości kozackiej – postulaty badawcze [w:] Polska historiografia wojskowa. Stan badań i perspektywy rozwoju, H. Stańczyk (red.), Toruń 2002, s. 233–239.
Franz M., Studia nad dziejami wojen polsko-kozackich w polskiej historiografii. Stan badań [w:] Studia z dziejów polskiej historiografii wojskowej, t. 2, B. Miśkiewicz (red.), Poznań 1998, s. 83–99.
Kościołek A., Andrzeja Murawjowa peregrynacje do kolebek chrześcijaństwa (Jerozolima, Rzym, Kijów), Toruń 2020.
Morawiec N., Andrzej Murawiow i oberprokuratorska wizja unii brzeskiej [w:] Kościół greckokatolicki na Warmii i Mazurach. Wobec doświadczeń przeszłości i przemian społeczno-politycznych w Polsce, M. Melnyk (red.), Olsztyn 2006, s. 17–30.
Morawiec N., Between the royal throne and the royal doors. Missionary activity of the Russian Orthodox Church in the synodal period and the historiography of the so-called learned monachs [w:] Boym et cetera, A.W. Mikołajczak, M. Miazek-Męczyńska, R. Dymczyk (eds.), Poznań 2015, s. 147–174.
Morawiec N., Dogmatization of Ruthenianism/Russicism. The metaphor of union in the historiography of the so-called “school of Mikhail Koyalovich” [w:] Crossroads. From Rus‘ to…, R. Dymczyk, I. Krywoszeja, N. Morawiec (eds.), Częstochowa–Humań–Poznań 2015, s. 103–123.
Morawiec N., Historiografia synodalna, historiografia oberprokuratorska, a metafora synodalności. Z badań nad prawosławną nauką historyczną okresu/ustroju synodalnego [w:] Цeрква-наука-суспiльство: питання заємоди. Maтерiaли Дев’ятої Miжнароднoї науковoї конференцiї (25–27 травня 2011р.), Київ 2011, s. 124–133.
Morawiec N., Historyk – władza – religia. Prawosławno-unicki dyskurs pamięci w twórczości Aleksandra Dobrokłońskiego [w:] Klio viae et inviae. Opuscula Marco Cetwiński dedicata, A. Odrzywolska-Kidawa (red.), Warszawa 2010, s. 229–240.
Morawiec N., Kozaczyzna a unia brzeska w pracy „Historia Cerkwi Ruskiej” arcybiskupa Filareta Gumilewskiego, „Prace Naukowe WSP w Częstochowie. Zeszyty Historyczne” 2003, t. 8, s. 103–114.
Morawiec N., Unia brzeska w twórczości historycznej Płatona Lewszyna [w:] Dziedzictwo polsko-ukraińskie, S. Chazbijewicz, M. Melnyk, K. Szulborski (red.), Olsztyn 2006, s. 193–215.
Nagielski M., Stan badań nad Kozaczyzną w świetle historiografii polskiej i ukraińskiej (1998–2001) [w:] Polska historiografia wojskowa. Stan badań i perspektywy rozwoju, H. Stańczyk (red.), Toruń 2002, s. 240–245.
Szyndler B., Powstanie Bohdana Chmielnickiego w świetle historiografii polskiej, „Південний Aрхів (Icторичнi науки)” 2004, вып. 16, s. 23.
Torbakow I., Swój czy obcy? Stereotyp Ukraińca w Rosji XVII–XVIII wieku, „Zeszyty Historyczne” 1998, z. 125, s. 116. Wilson A., Ukraińcy, tłum. M. Urbański, Warszawa 2002.
Багро С.О., Уявлення про козацьку вітчизну в сучасній історіографії, „Наукові записки НаУКМА. Історичні науки” 2013, т. 143, s. 48–55.
[Бантыш-Каменский Н.Н.], Историческое извѣстіе о возникшей въ Польшѣ Уніи съ показанїемъ начала и важнѣйшихъ, въ продолженїе оной чрезъ два вѣка приключенїй, паче же бывшемъ отъ Римлянъ и Унїятовъ на благочестивыхъ тамошныхъ жителей гоненїи, по Высочайшему блаженныя памяти Императрицы Екатерины II, повелѣнїю, изъ хранящихся Гасударственной Коллегіи Иностранныхъ делъ въ Московскомъ Архивѣ aктовъ и разныхъ историческихъ книгъ, дѣйствительнымъ статским совѣтникомъ Николаемъ Бантышемъ-Каменскимъ 1795 года собранное, Москва 1805.
Благовидов Ф.В., Обер-прокуроры Святейшего синода в XVIII и в первой половине XIX столетия: (отношения обер-прокуроров к Св. синоду): опыт церковно-исторического исследования, Казань 1900.
Введенский Р.М., Платон Левшин, митрополит Московский [w:] Великие духовные пастыри России, А.Ф. Киселева (ред.), Москва 1999, s. 397–425.
Дорошенко Д.І., Огляд української історіографії. Державна школа: Історія, Політологія, Право, Київ 1996.
Историческія сочиненія o Малороссіи и Малороссіянахъ Г.Ф. Миллера, бывшаго исторіографа россійскаго, писанныя на русскомъ и нѣмецкомъ языкахъ и хранящіяся въ московскомъ главномъ Аривѣ Министерства Иностранныхъ Дѣлъ, Москва 1846.
Карташев A.B., Oчерки по истории русской Церкви, т. 1, Санкт-Петербург 2004.
Кириллова Т.К., Русская историография петровских реформ, „Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России” 2005, № 1 (25), s. 47–51.
Колесник I.I., Українська історіографія (XVIII – початок XX століття), Київ 2000.
Костомаров Н., Историческая неправда и западно – российский патриотизм [w:] idem, Казаки. Истрические монографии и исследования, Москва 1995, s. 367–378.
Куницын Б.М., Молодые годы П.В. Знаменского по его автобиографическим заметкам, „Нижегородская старина” 2014, № 39–40, s. 45–50.
Лебедев A.П., Взгляд на условия развития церковно-исторической науки у нас [w:] „Beликий и в малом…”. Исследования по истории Pусской Церкви и развития русской церковно-исторической науки, Caнкт-Петербург 2005, s. 96–113.
Лєбєдєва Ю.О., Питання виникнення козацтва в сучасній українській історіографії, „Сіверщина в історії України” 2015, вип. 8, s. 102–106.
Лобанова И.В., Иерархия Русской Православной Церкви и синодальная система (конец ХIХ – начало ХХ вв.) [w:] Церковь в истории России, cб. 6, Е.В. Белякова (ред.), Москва 2005, s. 197–207.
Мишанов С.А., Полковник И.В. Болдин – первый обер-прокурор Синода, „Военный академический журнал” 2014, № 4 (4), s. 29–41.
Моравець Н., Козаки-запорожцi в підручниках до історії руської Церкви (1805–1917) „Православ’я – наука – суспiльство: питання взаємоди. Maтерiaли Четвертьої Miжнароднoї науковoї конференцiї (18–19 травня 2006)”, Київ 2007, s. 28–34.
Mуравевъ А.Н., Исторія Россійской Церкви, Санктпетербург 1838. Муравьев A.Н., Писъма о богослужении. Издание в двух томах, т. 1, Москва 1993.
Никитин Н.И., Учебные пособия по истории казачества и некоторые проблемы современной историографии, „Российская история” 2019, вып. 4, s. 148–164.
Панченко А.М., О смене писательского типа в петровскую эпоху, „XVIII век” 1974, т. 9, s. 112–128.
Перевощиков В.М., Материалы для Истории Российской словесности. Феофан Прокопович 1 (1822) [w:] Русская литература в восприятии казанской интеллигенции. Учеб. пособие: хрестоматия, Л.Я. Вороновой, М.М. Сидоровой (ред.), Казань 2013, s. 108–112.
Осипов А.И., Что такое учёное монашество? По творениям и письмам святителя Игнатия (Брянчанинова), „Богословский вестник” 2019, № 4 (35), s. 118–129.
От издательства [w:] Филарет (apхиеп.), История Русской Церкви в пяти периодах, Сретенский монастырь 2001, s. I–VI. Paeв M., Соблазны и разрывы: Георгий Флоровский как историк русской мысли [w:] Георгий Флоровский: священнослужитель, богослов, философ, Ю.П. Ceнокосова (peд.), Mocква 1995, s. 241–297.
Pимский C.B., Российская Церков в эпоху великих реформ (Церковные реформы в России 1860–1870-х годов), Mocква 1999.
Синодальный комитет по взаимодействию с казачеством и Учебный комитет Русской Православной Церкви провели вебинар, посвященный преподаванию истории казачества в духовных школах, „Русская Православная Церковь. Официальный сайт Московского Патриархата” 31.10.2020, http://www.patriarchia.ru/ db/text/5713532.html [dostęp: 3.05.2021].
Смолич И.К., История Русской Церкви, 1700–1917 [w:] История Русской Церкви, т. 8, ч.1, A.B. Нaзаренко (ред.), Mocква 1996, s. 150–173.
Солнцев Н.И., Историческая концепция архиепископа Черниговского Филарета (Гумилевского) в работе «История русской церкви», „Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского: Серия История” 2003, вып. 1 (3), s. 154–161.
Солнцев Н.И., Провиденциальная историческая концепция в трудах русских историков-клириков XVIII–XIX веков, Нижний Новгород 2005.
Солнцев Н.И., Роль социального фактора в концепции церковной истории П.В. Знаменского, „Ученые записки Казанского государственного университета” 2009, т. 151, Серия «Гуманитарные науки» кн. 5, ч. 2, s. 31–36.
Соловьев А.А., Академик Е.Е. Голубинский в интерьере эпохи, „Интеллигенция и мир: российский междисциплинарный журнал” 2020, № 3, s. 101–114.
Соловьев И., Профессор A.П. Доброклонский как историк Русской Церкви [w:] A.П. Доброклонский, Руководство по истории Русской Церкви, Москва 2001, s. I–X.
Соловьев И., Профессор П.В. Знаменский как историк Русской Церкви [w:] П.В. Знаменский, История руской церкви (учебное руководство), Paris–Москва 2000, s. 3–9.
Федоров В.А., Историк Русской Церкви П.В. Знаменский (1836– 1917 гг.), „Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия I: Богословие. Философия. Религиоведение” 2004, № 2, s. 132–138.
[Феофан, Прокопович], История императора Петра Великаго от рождения его до Полтавской баталии и взятия в плен остальных шведских войск при Переволочне, включительно. Сочиненная Феофаном Прокоповичем, после бывшим архиепископом Великаго Новагорода и Великих Лук. Изданная с обретающагося, в Кабинетской архиве дел его императорскаго величества…, изд. второе, Москва 1788.
Хaрламповичъ K.В., Историк-художник П.В. Знаменский, Mосква 1917.
Храпко-Магала М.В., Переиздания литературного наследия Ф. Прокоповича в XVIII–XX вв. и проблемы редактирования, „Текст. Книга. Книгоиздание” 2012, № 2, s. 69–77.
Шуба O., Релігія в етно-національному розвитку України (політологічний аналіз), Київ 1999.
Юрченко И.Ю., История изучения казачества в отечественной и эмигрантской историографии XV–XX столетий: Историография казачества, Кн. 1: Монография, Москва 2013.
Pobrania
Opublikowane
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2022 Norbert Morawiec
Praca jest udostępniana na licencji Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 3.0 Unported License.
Twórca oświadcza, że przysługują mu prawa autorskie do utworu i że nie są ograniczone w zakresie objętym niniejszym oświadczeniem oraz że utwór jest dziełem oryginalnym i nie narusza praw autorskich innych osób.
Twórca zezwala Uniwersytetowi Papieskiemu Jana Pawła II w Krakowie na nieodpłatne, niewyłączne i nieograniczone w czasie korzystanie z utworu, to jest:
- utrwalanie i zwielokrotnianie: wytwarzanie egzemplarzy utworu techniką drukarską, reprograficzną, zapisu magnetycznego oraz techniką cyfrową;
- obrotu oryginałem albo egzemplarzami, na których utwór utrwalono (wprowadzanie do obrotu, użyczenie lub najem oryginału albo egzemplarzy, publiczne wystawienie, wyświetlenie, a także publiczne udostępnianie utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym);
- włączenie utworu w skład utworu zbiorowego;
- udzielanie przez Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie sublicencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe (CC BY 4.0)
Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie udostępnia utwór na Platformie Czasopism należącej do uczelni, na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe (CC BY 4.0). Tym samym uprawnia wszystkich zainteresowanych do korzystania z utworu pod następującymi warunkami:
- zostanie podany autor i tytuł utworu,
- zostanie podane miejsce publikacji (tytuł czasopisma i identyfikator DOI oryginalnie opublikowanego utworu).
