Rurik Rostislavich and the Cumans. Family relations and the Prince’s policy toward the nomads
DOI:
https://doi.org/10.15633/tes.11401Keywords:
Rurik Rostislavich, Sviatoslav Vsevolodovich, Polovtsy, Lukomorian Polovtsy, “Wild” Polovtsy, nomads, Kyiv, ChristiansAbstract
In the second half of the 12th century and at the beginning of the 13th century Rurik Rostislavich stand out a very active role in the internal and foreign Rus’ policy. It is worth noting the particularly skillful policy pursued by this ruler towards the Polovtsy. There are three noticeable stages in Rurik’s life, the first was the marriage with a daughter of the Polovtsian Khan Bieluk. It was a time of relative neutrality towards the nomads. Then we note the change of the prince’s position and the period of his struggle with the Polovtsians. It seems, it was supposed to eliminate the nomads from the internal politics of Rus’ lands. The third stage is another change of Rurik’s behavior. It is a time of favor for the Polovtsians, but only for those who had their seats quite far away from the Rus’ borders. It was related to the need to find an ally in Rurik’s struggle for power. It seems that the prince during his lifetime was guided by the principle of concluding alliances with nomads who did not have a common border with Rus’ lands.
References
Baumgarten N. de, Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russes du Xe au XIIIe siècle, Rome 1927 (Orientalia Christiana, 35).
Bojko K., Niewolnictwo na Rusi Kijowskiej od czasów najdawniejszych do XIII wieku, w: Niewolnictwo i niewolnicy w Europie od starożytności po czasy nowożytne, red. D. Quirini-Popławska, Kraków 1998, s. 101–113.
Clauson G., Tryjarski E., The inscription at Ikhe Khushotu, „Rocznik Orientalistyczny” 34 (1971) nr 1, s. 7–33.
Dąbrowski D., Daniel Romanowicz król Rusi: (ok. 1201–1264). Biografia polityczna, Kraków 2012.
Dimnik M., The dynasty of Chernigov, 1146–1246, Cambridge 2003.
Dudek J., Diogenowicze na ziemi połowieckiej i ruskiej w XI–XII w., w: „Młodsza Europa”. Od Średniowiecza do współczesności: prace ofiarowane Prof. Marii Barbarze Piechowiak Topolskiej w siedemdziesiątą rocznicę urodzin, red. J. Jurkieiwcz, R. M. Józefiak, W. Strzyżewski, Zielona Góra 2008, s. 63–81.
Grala H., Drugie małżeństwo Romana Mścisławowicza, „Slavia Orientalis” 31 (1982) nr 3–4, s. 115–127.
Grønbech K., The Turkish system of kinship, w: Studia Orientalia Ioanni Pedersen septuagenario A. D. VII Id. Nov. Anno MCMLIII a collegis discipulis amicis dicata, ed. F. Hvidberg, Copenhagen 1953, s. 124–129.
Jusupović A., Wpływ halickiego otoczenia książęcego na „władzę” w pierwszej połowie XIII wieku, na przykładzie Sudysława, „Княжа доба. Історія і культура” 5 (2011), s. 146–162.
Michalski M., Małżeństwo ruskiej księżnej z połowieckim chanem — konsekwencje oraz wpływ na politykę ruskiego rodu, „Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego — Prace Historyczne” 143 (2016) z. 1, s. 1–12, https://doi.org/10.4467/20844069PH.15.001.4923.
Michalski M., Małżeństwo Włodzimierza Igorewicza z córką chana Konczaka. Przyczynek do badań nad wpływem małżeństw mieszanych na relacje rusko-połowieckie, „Res Gestae. Czasopismo Historyczne” 6 (2018), s. 55–68.
Michalski M., Mścisław Mścisławowicz a Połowcy. Kontakty rodzinne a kształtowanie się relacji politycznych, kulturowych i religijnych, w: Данило Романович и його часи, ред. В. Нагірний, М. Волощук, Івано-Франківськ 2017, s. 43–58.
Michalski M., Powiązania rodzinne i relacje Andrzeja Włodzimierzowicza Dobrego z Połowcami, w: Rurikids in dynastic relations: Politics, customs, culture, religion (10th-16th c.), red. V. Nagirnyy, Krakow 2014, s. 106–115.
Nagrodzka-Majchrzyk T., Czarni Kłobucy, Warszawa 1985.
Quirini-Popławska D., Niektóre aspekty niewolnictwa w Republice Weneckiej XIV i XV wieku, w: Niewolnictwo i niewolnicy w Europie od starożytności po czasy nowożytne, red. D. Quirini-Popławska, Kraków 1998, s. 123–130.
Zajączkowski A., Manuel arabe de la langue des Turcs et des Kiptschaks. Epoque de l’état Mamelouk, Warszawa 1938.
Zajączkowski A., Związki językowe połowiecko-słowiańskie, Wrocław 1949.
Аристов Н. А., О земле половецкой: историко-географический очерк, Киев 1877. [Aristov N. A., O zemle poloveckoj: istoriko-geografičeskij očerk, Kiev 1877].
Барсов Н. П., Материалы для историко–географического словаря России. Географический словарь русской земли (IX–XIV ст.), t. 1, Вильна 1865. [Barsov N. P., Materialy dlâ istoriko–geografičeskogo slovarâ Rossii. Geografičeskij slovarʹ russkoj zemli (IX–XIV st.), t. 1, Vilʹna 1865].
Бережков Н. Г., Хронология русского летописания, Москва 1963. [Berežkov N. G., Hronologiâ russkogo letopisaniâ, Moskva 1963].
Богуславский В. В., Славянская энциклопедия. Киевская Русь–Московия, t. 2, Москва 2005. [Boguslavskij V. V., Slavânskaâ ènciklopediâ. Kievskaâ Rusʹ–Moskoviâ, t. 2, Moskva 2005].
Вилинбахов В. Б., Балтийско-Волжский путь, „Советская археология” (1963) № 3, s. 126–135. [Vilinbahov V. B., Baltijsko-Volžskij putʹ, „Sovetskaâ arheologiâ” (1963) № 3, s. 126–135].
Войтович Л., Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVIст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження, Львів 2000. [Vojtovič L., Knâzìvsʹkì dinastìï Shìdnoï Êvropi (kìnecʹ IX — počatok XVIst.). Sklad, suspìlʹna ì polìtična rolʹ. Ìstoriko-genealogìčne doslìdžennâ, Lʹvìv 2000].
Голубовский П. В., Печенеги, торки и половцы. Русь и степь до нашествия татаръ, Москва 2011. [Golubovskij P. V., Pečenegi, torki i polovcy. Rusʹ i stepʹ do našestviâ tatar, Moskva 2011].
Грушевський М., Історія України-Руси: XI–XIII вік, t. 2, Kиïв 1992. [Gruševsʹkij M., Ìstorìâ Ukraïni-Rusi: XI–XIII vìk, t. 2, Kiïv 1992].
Добролюбский А. О., О реконструкции социальной структуры общества кочевников средневековья по данным погребального обряда, w: Археологические исследования северо-западного Причерноморья. Сборник научных трудов, ред. П. О. Карышковский, Київ 1978, s. 107–119. [Dobrolûbskij A. O., O rekonstrukcii socialʹnoj struktury obŝestva kočevnikov srednevekovʹâ po dannym pogrebalʹnogo obrâda, w: Arheologičeskie issledovaniâ severo-zapadnogo Pričernomorʹâ. Sbornik naučnyh trudov, red. P. O. Karyškovskij, Kiïv 1978, s. 107–119].
Донской Д. В., Рюриковичи: исторический словарь, Москва 2008. [Donskoj D. V., Rûrikoviči: istoričeskij slovarʹ, Moskva 2008].
Древнерусские летописи, ред. В. Панов, В. Лебедев, Москва 1936. [Drevnerusskie letopisi, red. V. Panov, V. Lebedev, Moskva 1936].
Древнерусское государство и его международное значение, ред. А. П. Новосельцев, В. Т. Пашуто, Л. В. Черепнин, Москва 1965. [Drevnerusskoe gosudarstvo i ego meždunarodnoe značenie, red. A. P. Novoselʹcev, V. T. Pašuto, L. V. Čerepnin, Moskva 1965].
Ипатьевская летопись, w: Полное cобрание pусских летописей, t. 2, Москва 2001. [Ipatʹevskaâ letopisʹ, w: Polnoe cobranie pusskih letopisej, t. 2, Moskva 2001].
Каргалов В., Русь и кочевники, Москва 2008. [Kargalov V., Rusʹ i kočevniki, Moskva 2008].
Князев Е. А., Власть и святость в Древней Руси, Москва 2011. [Knâzev E. A., Vlastʹ i svâtostʹ v Drevnej Rusi, Moskva 2011].
Котляр Н. Ф., Даниил, князь Галицкий, Санкт-Петербург 2008. [Kotlâr N. F., Daniil, knâzʹ Galickij, Sankt-Peterburg 2008].
Котляр Н. Ф., Дипломатия Южной Руси, Санкт-Петербург 2003. [Kotlâr N. F., Diplomatiâ Ûžnoj Rusi, Sankt-Peterburg 2003].
Кудряшов К. В., О местоположении половецких веж в северном Причерноморье в XII в., w: Труды Института этнографии Академии наук СССР, t. 1, Москва 1947, s. 98–112. [Kudrâšov K. V., O mestopoloženii poloveckih vež v severnom Pričernomorʹe v XII v., w: Trudy Instituta ètnografii Akademii nauk SSSR, t. 1, Moskva 1947, s. 98–112].
Кудряшов К. В., Половецкая степь, Москва 1948. [Kudrâšov K. V., Poloveckaâ stepʹ, Moskva 1948].
Куза A. В., Древнерусские городища X–XIII вв. Свод археологических памятников, Москва 1996. [Kuza A. V., Drevnerusskie gorodiŝa X–XIII vv. Svod arheologičeskih pamâtnikov, Moskva 1996].
Лаврентьевская летопись, w: Полное cобрание pусских летописей, t. 1, Москва 2001. [Lavrentʹevskaâ letopisʹ, w: Polnoe cobranie pusskih letopisej, t. 1, Moskva 2001].
Летопись по Воскресенскому списку, w: Полное собрание русских летописей, t. 7, Санкт-Петербург 1856. [Letopisʹ po Voskresenskomu spisku, w: Polnoe sobranie russkih letopisej, t. 7, Sankt-Peterburg 1856].
Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б., Русские имена половецких князей. Междинастические контакты сквозь призму антропонимики, Москва 2013. [Litvina A. F., Uspenskij F. B., Russkie imena poloveckih knâzej. Meždinastičeskie kontakty skvozʹ prizmu antroponimiki, Moskva 2013].
Майоров А. В., Из истории внешней политики Галицко-Волынской Руси времен Романа Мстиславовича, „Древняя Русь. Вопросы медиевистики” 4 (2008), s. 78–96. [Majorov A. V., Iz istorii vnešnej politiki Galicko-Volynskoj Rusi vremen Romana Mstislavoviča, „Drevnââ Rusʹ. Voprosy medievistiki” 4 (2008), s. 78–96].
Михайлова И. Б., Малые города Южной Руси в VIII-начале XIII века, „Труды Исторического факультета Санкт-Петербургского Государственного Университета” 3 (2010), s. 3–288. [Mihajlova I. B., Malye goroda Ûžnoj Rusi v VIII-načale XIII veka, „Trudy Istoričeskogo fakulʹteta Sankt-Peterburgskogo Gosudarstvennogo Universiteta” 3 (2010), s. 3–288].
Михальский М., Походы Мстислава Мстиславовича против венгров и покяков — использование помощи половецких войск в вооруженных конфликтах, w: Rus’ and Central Europe from 11th to the 14th century, red. V. Nagirnyy, A. Mesiarkin, Krakow 2015, s. 135–147. [Mihalʹskij M., Pohody Mstislava Mstislavoviča protiv vengrov i pokâkov — ispolʹzovanie pomoŝi poloveckih vojsk v vooružennyh konfliktah, w: Rus’ and Central Europe from 11th to the 14th century, red. V. Nagirnyy, A. Mesiarkin, Krakow 2015, s. 135–147].
Насонов А. Н., „Русская земля” и образование территории древнерусского государства, Москва 1951. [Nasonov A. N., „Russkaâ zemlâ” i obrazovanie territorii drevnerusskogo gosudarstva, Moskva 1951].
Насонов А. Н., Тмутаракань в истории Восточной Европы Х века, „Исторические записки” 6 (1940), s. 79–99. [Nasonov A. N., Tmutarakanʹ v istorii Vostočnoj Evropy H veka, „Istoričeskie zapiski” 6 (1940), s. 79–99].
Памятники древне-русскаго каноническаго права. Памятники XI–XV в., w: Русская историческая библіотека, t. 6, Санкт-Петербург 1880. [Pamâtniki drevne-russkago kanoničeskago prava. Pamâtniki XI–XV v., w: Russkaâ istoričeskaâ biblìoteka, t. 6, Sankt-Peterburg 1880].
Пашуто В. Т., Внешняя политика Древней Руси, Москва 1968. [Pašuto V. T., Vnešnââ politika Drevnej Rusi, Moskva 1968].
Плетнева С. А., Половецкая земля, w: Древнерусские княжества X–XIII вв., ред. Л. Г. Бескровный, Москва 1975, s. 260–300. [Pletneva S. A., Poloveckaâ zemlâ, w: Drevnerusskie knâžestva X–XIII vv., red. L. G. Beskrovnyj, Moskva 1975, s. 260–300].
Плетнева С. А., Половцы, Москва 1990. [Pletneva S. A., Polovcy, Moskva 1990].
Попов А. И., Кыпчаки и Русь, „Ученые записки Ленинградского Государственного Университета — Серия Исторических наук” 14 (1949), s. 94–119. [Popov A. I., Kypčaki i Rusʹ, „Učenye zapiski Leningradskogo Gosudarstvennogo Universiteta — Seriâ Istoričeskih nauk” 14 (1949), s. 94–119].
Пушкарева Н. Л., Женщины Древней Руси, Москва 1989. [Puškareva N. L., Ženŝiny Drevnej Rusi, Moskva 1989].
Рассовский Д. А., Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии, „Seminarium Kondakovianum. Recueil d’études. Archéologie. Histoire de l’art. Études Byzantines” 6 (1933), s. 1–64. [Rassovskij D. A., Pečenegi, torki i berendei na Rusi i v Ugrii, „Seminarium Kondakovianum. Recueil d’études. Archéologie. Histoire de l’art. Études Byzantines” 6 (1933), s. 1–64].
Рассовский Д. А., Половцы. Черные клобуки: печенеги, торки и берендеи на Руси и в Венгрии, Москва 2012. [Rassovskij D. A., Polovcy. Černye klobuki: pečenegi, torki i berendei na Rusi i v Vengrii, Moskva 2012].
Рыбаков Б. А., Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи, Москва 1963. [Rybakov B. A., Drevnââ Rusʹ. Skazaniâ. Byliny. Letopisi, Moskva 1963].
Рыбаков Б. А., Слово о полку Игореве и его современники, Москва 1971. [Rybakov B. A., Slovo o polku Igoreve i ego sovremenniki, Moskva 1971].
Стоянов В., Куманология. Опити за реконструкция, София 2006. [Stoânov V., Kumanologiâ. Opiti za rekonstrukciâ, Sofiâ 2006].
Тихомиров М. Н., Древнерусские города, Москва 1956. [Tihomirov M. N., Drevnerusskie goroda, Moskva 1956].
Толочко П. П., Династические браки на Руси ХII–ХIII вв., Санкт-Петербург 2013. [T Toločko P. P., Dinastičeskie braki na Rusi HII–HIII vv., Sankt-Peterburg 2013].
Толочко П. П., Кочевые народы степей и Киевская Русь, Санкт-Петербург 2003. [Toločko P. P., Kočevye narody stepej i Kievskaâ Rusʹ, Sankt-Peterburg 2003].
Урбан В., Кочевники Восточной Европы, Донецк 2001. [Urban V., Kočevniki Vostočnoj Evropy, Doneck 2001].
Фехнер М. В., Некоторые сведения археологии по истории русско-восточных экономических связей до середины XIII в., w: Международные связи России до XVII в., ред. А. А. Зимин, В. Т. Пашуто, Москва 1961, s. 46–54. [Fehner M. V., Nekotorye svedeniâ arheologii po istorii russko-vostočnyh èkonomičeskih svâzej do serediny XIII v., w: Meždunarodnye svâzi Rossii do XVII v., red. A. A. Zimin, V. T. Pašuto, Moskva 1961, s. 46–54].
Фоменко В. Г., Южные пути Киевской Руси на Запорожье, „Археографический ежегодник за 1963 год” 1 (1964), s. 23–31. [F Fomenko V. G., Ûžnye puti Kievskoj Rusi na Zaporožʹe, „Arheografičeskij ežegodnik za 1963 god” 1 (1964), s. 23–31].
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Michał Michalski
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain the copyright and full publishing rights without restrictions, and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
