Два философа: Семен Франк о Петре Чаадаеве
DOI:
https://doi.org/10.15633/lie.1959Słowa kluczowe:
Piotr Czaadajew, Siemion Frank, Michaił Gerszenzon, recepcja filozofii rosyjskiej, emigracja rosyjskaAbstrakt
Artykuł stanowi posłowie do pierwszej publikacji archiwalnego tekstu rosyjskiego filozofa Siemiona Franka pt. Czaadajew. Frank wygłosił ten wykład w 1930 roku na Uniwersytecie Berlińskim, ale jego zainteresowanie Czaadajewem sięga początku XX wieku. W szczególności, Frank podczas swego pobytu w Saratowie zamierzał opublikować dzieła zebrane Czaadajewa zredagowane przez Michaiła Gerszenzona. Również na emigracji Frank popularyzował jego twórczość, podzielając miłość Czaadajewa do prawdy i ojczyzny.Bibliografia
Аляев Г. Е., Две парадигмы в контексте философии, «Соловьевские исследования» 39 (2013) 3, с. 78–99.
Гапоненков А. А., Две парадигмы в контексте русской мысли, «Общая тетрадь» 58 (2012) 1, с. 115–126.
Гапоненков А. А., Проблемы России и Европы в творческом наследии С. Л. Франка, в: Идейное наследие С. Л. Франка в контексте современной европейской культуры, pед. В. Порус, Москва 2009, с. 258–265.
Кантор В., Философия В. С. Соловьева как камертон миропонимания С. Л. Франка, в: «Самый выдающийся русский философ»: Философия религии и политики С. Л. Франка. Сборник научных статей, ред. К. М. Антонов, Москва 2015, с. 131–143.
Кантор В. К., Жизнь и судьба С. Л. Франка, в: Идейное наследие С. Л. Франка в контексте современной европейской культуры, pед. В. Порус, Москва 2009, с. 1–14.
Куляскина И. Ю., С. Л. Франк: размышления о русской философии, «Вестник Амурского государственного университета. Серия Гуманитарные науки» 68 (2015) 2, с. 22–30.
Марголин Ю., Письмо к Т. С. Франк от 15 апреля 1965 г., S. L. Frank Papers, Box 9, Bakhmeteff Archive, Rare Book and Manuscript Library, Columbia University.
Плотников Н., К вопросу об «актуализации» веховской философии: сборник Russlands politische Seele, в: Исследования по истории русской мысли. Ежегодник за 1997 год, ред. М. А. Колеров, Санкт‑Петерург 1997, с. 69–93.
Прохоренко А. В., Очерки по истории и философии культуры русского зарубежья, Санкт‑Петербург 2010.
Смолич И., Письмо к С. Л. Франку от 24 июня 1950 года, S. L. Frank Papers, Box 8, Bakhmeteff Archive, Rare Book and Manuscript Library, Columbia University.
Франк С., [рец.] Fritz Lieb. Das westeuropäische Geistesleben im Urteile russischer Religionsphilosophie. Sammlung gemeinverständlicher Vortäge. 1929. J. C. B. Mohr, «Руль», 25 сентября 1929, с. 5.
Франк С., Автобиография, публ. Т. Оболевич, в: Історія філософії у вітчизняній духовній культурі, ред. Г. Е. Аляев и др., Полтава 2016, с. 515–516.
Франк С., Два течения русской мысли, S. L. Frank Papers, Box 11, Bakhmeteff Archive, Rare Book and Manuscript Library, Columbia University.
Франк С. Л., Введение, в: Из истории русской философской мысли конца XIX и начала XX века. Антология, ред. С. Франк, Washington–New York 1965, с. 5–17.
Франк С. Л., Дневник, публ. Е. П. Никитиной, коммент. А. А. Гапоненкова, в: С. Л. Франк, Саратовский текст, Саратов 2006, с. 31–111.
Франк С. Л., Духовное наследие Владимира Соловьева, «Вестник Русского Студенческого Христианского Движения» (1950) 4–5, с. 2–10.
Франк С. Л., Из писем М. О. Гершензону, «De visu» 3–4 (1994), с. 23–33.
Франк С. Л., Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии, в: С. Л. Франк, Сочинения, Москва 1990, с. 183–559.
Франк С. Л., О задачах познания Пушкина, в: С. Л. Франк, Этюды о Пушкине, Paris 1987, с. 58–92.
Франк С. Л., Очерки философии культуры, в: С. Л. Франк, Непрочитанное… Статьи, письма, воспоминания, Mосква 2001, с. 37–62.
Франк С. Л., Письмо к Г. Федотову от 27 июня 1949 г., публ. В. К. Кантора, «Вопросы философии» (2006) 3, с. 140–143.
Франк С. Л., Пушкин как политический мыслитель, в: С. Л. Франк, Этюды о Пушкине, Paris 1987, с. 28–57.
Франк С. Л., Пушкин об отношениях между Россией и Европой, в: С. Л. Франк, Этюды о Пушкине, Paris 1987, с. 93–107.
Франк С. Л., Религиозность Пушкина, в: С. Л. Франк, Этюды о Пушкине, Paris 1987, с. 9–27.
Франк С. Л., Русская философия, ее характерная особенность и задача, в: С. Л. Франк, Русское мировоззрение, Санкт‑Петербург 1996, с. 205–210.
Франк С. Л., Светлая печаль, в: С. Л. Франк, Этюды о Пушкине, Paris 1987, с. 108–127.
Франк С. Л., Сущность и ведущие мотивы русской философии, в: С. Л. Франк, Русское мировоззрение, Санкт‑Петербург 1996, с. 149–160.
Франк С., <Тетрадь с выписками – отчасти из немецких книг. Литература по истории мысли>, S. L. Frank Papers, Box 15, Bakhmeteff Archive, Rare Book and Manuscript Library, Columbia University.
Франк С. Л., Фр. Ницше и этика «любви к дальнему», в: С. Л. Франк, Сочинения, Москва 1990, с. 6–64.
Чаадаев П. Я., Сочинения и письма, ред. М. Гершензон, т. 1, Москва 1913.
Янцен В., Письма русских мыслителей в архиве Фрица Либа, в: Исследования по истории русской мысли. Ежегодник за 2001–2002 год, ред. М. А. Колеров, Москва 2002, с. 227–563.
Янцен В. В., Об иррациональном в истории. Биографические заметки к переписке С. Л. Франка и Д. И. Чижевского (1932–1937, 1947 гг.), в: Русский Берлин 1920–1945, ред. М. А. Васильева, Л. С. Флейшман, Москва 2006, с. 304–326.
Chronik russischen Lebens in Deutschland 1918–1941, Hrsg. K. Schlögel и др., Berlin 1999.
Frank S., Contemporary Russian Philosophy, «The Monist» 1 (1927), c. 1–23.
Frank S., [Рецензия на:] Winkler Martin. Peter Jacovlevič Čaadaev, «Kant‑Studien» 35 (1930) 2/3, c. 388–389.
Tschaadajew P. J., Schriften und Briefe, Übersetzt und eingeleitet von E. Hurwicz, D. Masken, München 1921.
Pobrania
Opublikowane
Numer
Dział
Licencja
W kwestii praw autorskich obowiązują następujące zasady:
1. Twórca oświadcza, że służą mu prawa autorskie do utworu i że nie są ograniczone w zakresie objętym niniejszym oświadczeniem oraz że utwór jest dziełem oryginalnym i nie narusza praw autorskich innych osób.
2. Twórca zezwala Uniwersytetowi Papieskiemu Jana Pawła II w Krakowie na nieodpłatne, niewyłączne i nieograniczone w czasie korzystanie z utworu, to jest:
- utrwalanie i zwielokrotnianie: wytwarzanie egzemplarzy utworu techniką drukarską, reprograficzną, zapisu magnetycznego oraz techniką cyfrową;
- obrotu oryginałem albo egzemplarzami, na których utwór utrwalono (wprowadzanie do obrotu, użyczenie lub najem oryginału albo egzemplarzy, publiczne wystawienie, wyświetlenie, a także publiczne udostępnianie utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym);
- włączenie utworu w skład utworu zbiorowego;
- udzielanie przez Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie sublicencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe (CC BY 4.0)
3. Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie udostępnia utwór na Platformie Czasopism należącej do uczelni, na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe (CC BY 4.0). Tym samym uprawnia wszystkich zainteresowanych do korzystania z utworu pod następującymi warunkami:
- zostanie podany autor i tytuł utworu,
- zostanie podane miejsce publikacji (tytuł czasopisma i adres internetowy do oryginalnie opublikowanego utworu).